ІІ. ЕКОЛОГІЯ. ЕКОНОМІКА. СОЦІАЛЬНО-КУЛЬТУРНИЙ РОЗВИТОК.

Економічна політика ПЗУ базується на соціально-екологічних принципах. Це означає, що ПЗУ виступає за розвиток регульованих державою ринкових відносин орієнтуючись на постійне підтримання балансу між техногенним навантаженням на довкілля і здатністю середовища до самовідновлення, за захист дрібних і середніх власників, за узгодження інтересів різних суспільних верств, за подолання соціальних диспропорцій без руйнування демократичних інститутів, за впровадження керівного принципу господарювання "Лише екологічно безпечне є економічно вигідним".
Зелені за ефективну природоохоронну політику, що має здійснюватись, передусім, в контексті соціально-економічних перетворень. Прямі природоохоронні заходи не замінюють, а органічно доповнюють екологічно сприятливий режим господарювання. Рекультивація земель, очищення водойм, відновлення лісів тощо, не тільки сприяють реставрації довкілля, але й створюють базу для подальшої екологічно збалансованої економічної діяльності. Кошти, спрямовані на попередження деградації природного середовища, Зелені розглядають не як видатки, а як опосередковані інвестиції.
Екологічна безпека має бути віднесена до найсуттєвіших критеріїв оцінки рівня розвитку. 3в"язок соціальних та природоохоронних чинників є безпосереднім. Видатки на усунення наслідків техногенного впливу, незбалансованої господарської діяльності завжди перевищують вкладення, що необхідні для їхнього попередження. В підсумку, витрати на ліквідацію аварій, промислового забруднення тощо, покриваються коштами, які слід було б витрачати на соціальні потреби чи інвестувати у розвиток екологічно безпечних виробництв. Важливим чинником екологічної безпеки є беззастережне дотримання заборони на ввезення радіоактивних і токсичних відходів, впорядкування існуючих сховищ і звалищ у відповідності із санітарно-екологічними вимогами та міжнародним досвідом, скорочення їхньої кількості і площ в процесі налагодження ефективної переробки.
Демографічна криза, висока захворюваність і смертність громадян є похідними від системної кризи, що її переживає українське суспільство. Бідність робить людину більш вразливою і чутливою до дії негативних екологічних чинників. Незаможні верстви населення, не маючи можливості вибору місця проживання, належного облаштування житла, здійснення профілактики захворювань, повноцінного відпочинку, харчування тощо, значно сильніше за представників середнього класу відчувають наслідки ураження довкілля. Ігнорування необхідності комплексного розв"язання екологічних і соціальних проблем сьогодення, взаємозв"язку соціально-економічних та природоохоронних чинників загрожує нео6оротністю процесів занепаду.
Зелені вважають одним з головних завдань постійно докладати зусиль до попередження ушкоджень довкілля, техногенних катастроф, активно сприяти формуванню стратегії збалансованого розвитку країни, а не обмежуватись фіксацією екологічних негараздів.
Впроваджуючи стратегію екологічно збалансованого, еко-стійкого розвитку України 3елені всіляко сприяють впровадженню в життя принципів, що відображені у "Порядку Денному ХХІ сторіччя" ухваленому 1992 року на Конференції з проблем довкілля і розвитку під егідою ООН.
Ключовим чинником санації господарської системи та якісної зміни екологічного стану України е реструктуризація економіки. Лише за умови зміни співвідношення галузей господарства, великих, середніх та малих підприємств із різким зростанням питомої ваги приватної власності можна оптимізувати господарську систему, переорієнтувати її на забезпечення потреб населення і зробити чутливою до впливу податкових та інших економічних інструментів. Податкова та бюджетна політика держави є регуляторами ринкової економіки і узгодження економічних та природоохоронних інтересів.
Санація господарської системи неможлива в разі збереження штучної підтримки підприємств - безнадійних боржників, призводить до виснаження суспільного організму. Лише критично важливі для забезпечення людських потреб галузі та підприємства можуть залишатись об"єктом державного протегування.
Держава повинна створювати належні умови для інвестування в пріоритетно важливі сфери, активно залучати внутрішні та зовнішні інвестиції, а не просто адаптуватись до вимог того чи іншого потенційного інвестора. Державне стимулювання економіки повинно проводитись одночасно з підвищенням купівельної спроможності громадян через компенсацію знецінених вкладів в 0щадбанку.
Зелені виступають за всебічне сприяння внутрішньому інвестору, пріоритетність розвитку існуючих і нових малих та середніх приватних підприємств, максимально можливе спрощення процедур входження та виходу з бізнесу, за захист прав дрібних акціонерів, за обов"язковість попередньої оцінки впливу нових інвестиційних програм і проектів на природне і соціальне середовище.
Зелені вважають енергетику визначально важливою складовою будь-якої господарської системи. 3балансоване енергокористування - елемент екологічно збалансованого (еко-стійкого) розвитку. Розробка і практична реалізація моделі збалансованого енергоспоживання передбачає заходи, які повністю відповідають логіці загальнодемократичних та ринкових перетворень пост-тоталітарного періоду.
Зелені вважають, що в процесі об"єктивно необхідної структурної перебудови економіки повинна зменшитись питома вага енерго- і ресурсомістких галузей, що сприятиме оптимальному перерозподілу енергоресурсів. Енергоспоживання зменшуватиметься за рахунок скорочення потужностей важкої індустрії до реально необхідних масштабів, запровадження ресурсо- і енергозаощаджуючих промислових технологій. Структура енергоспоживання змінюватиметься і в результаті зростання питомої ваги середніх та малих підприємств приватного сектору, котрі чутливіші до економічних засобів стимулювання енергозбереження.
Енергозберігаючий ефект структурного переустрою економіки має органічно доповнюватися структурною перебудовою самого паливно-енергетичного комплексу. Подальший розвиток атомної. енергетики не є виправданим ані з екологічної, ані з економічної точки зору. Постійно необхідні капіталовкладення в модернізацію устаткування, додержання норм безпеки, переробку і зберігання зростаючої кількості радіоактивних відходів, в розвиток інфраструктур, потенційна загроза здоров"ю людей та середовищу їх проживання вимагають такого рівня постійного фінансування, який робить економіку заручницею атомної енергетики, а реальна собівартість енергії АЕС несумісна із рентабельністю.
Подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС має фінансуватись, зокрема, на засадах екологічної конверсії зовнішнього боргу.
Зелені виступають за орієнтацію на забезпечення зростаючих потреб в енергії за рахунок раціонального енерговикористання і енергозбереження, припинення нарощування потужностей атомних електростанцій; відмову від будівництва нових АЕС, диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв, за стимулювання розбудови створення децентралізованих локальних систем енергопостачання, базованих на місцевих ресурсах, малих ГЕС, біогазу, сонячної та вітрової енергії.
3елені - за докорінну зміну усталеної структури галузевих пріоритетів, що її нині складають переважно ресурсо- і енергомісткі галузі (металургія, хімічна промисловість, виробництво озброєнь, тощо). Подібна структура не забезпечує умов для збалансованості розвитку, суперечить інтересам охорони середовища і позбавляє економіку перспектив.
Реструктуризація економіки є головним чинником її санації і повинна відбуватись, насамперед, шляхом активізації ринку капіталів.
Виробничі площі та робоча сила, що вивільнятимуться в процесі структурної перебудови господарської системи, мають бути використані, зокрема, для створення підприємств переро6ки та рециклювання відходів. 0крім прямого економіко-екологічного ефекту, часткове покриття потреб у сировині і матеріалах за рахунок рециклювання, дасть змогу заощадити частину енергії, необхідної для їхнього видобутку традиційним шляхом.
Зелені - за комплексне розв"язання на базі використання сучасних технологій проблем попередньої сепарації, збирання та переробки сміття, утилізації комунальних та промислових відходів, створення "зелених робочих місць" в рамках програм розвитку індустрії переробки відходів, виробництва очисного обладнання та устаткування для використання альтернативних джерел енергії тощо.
Зелені закликають до раціонального споживання, шляхом уникнення перевитрат ресурсів та енергії, мінімізації використання предметів разового вжитку.
Зелені виступають за відтворення сільськогосподарського потенціалу України, екологічний контроль за якістю харчової продукції, стимулювання розвитку землеробства у адекватних ринковій економіці формах та із дотриманням природоохоронних норм, за підтримку фермерства та кооперативного селянського руху, оренду та купівлю-продаж землі без зміни характеру її використання.
3елені виступають за повне використання можливостей розвитку туризму в Україні як високорентабельної галузі, що здатна прискорити процеси санації суміжних сервісних та виробничих галузей.
Україна - урбанізована країна. Міста є об"єктом особливої уваги 3елених. Екологічний стан людських поселень відбиває загальну інтенсивність тиску штучного, створеного людиною середовища на довкілля. Як специфічна цілісна структура місто, також, потребує власної внутрішньої збалансованості. Зелені виступають на підтримку таких форм і шляхів розвитку, які зменшують екологічний відбиток міст, сприяють зайнятості громадян на "зелених робочих місцях", враховують можливість довгострокових та кумулятивних впливів в процесі прийняття рішень, що стосуються розвитку міст, будівництва, землекористування, транспорту, енерго- та водозабезпечення, якості повітря, тощо.
Зелені - за збереження архітектурного, культурно-історичного середовища міст.
Зелені - за якнайширше залучення мешканців до обговорення проектів політичних рішень місцевої влади, за обов"язковість щорічного повного звіту міської влади про якість життя в місті, здоров"я мешканців, стан міського господарства та довкілля.
Зелені виступають за здійснення Києвом столичних функцій лише у таких формах, які не шкодять життєвим інтересам мешканців міста, не деформують природне та культурно-історичне середовище.
Пост-тоталітарна трансформація суспільства зробила нагальною потребу реформування систем соціальної підтримки та охорони здоров"я на нових засадах. Їхньою характерною ознакою має стати багатоваріантність та співіснування паралельних систем соціальної допомоги, соціального захисту та медичного обслуговування.
Зелені - за впровадження комплексного і компенсаційного підходу до соціальної реабілітації та адаптації інвалідів (зокрема чорнобильців) усіх категорій та дітей сиріт - здійснення дієвої соціальної підтримки можливе лише за умови інтенсивного розвитку приватного підприємництва і перерозподілу частини прибутків через державний та місцеві бюджети. Тільки створивши належні умови для підприємців, держава може забезпечити соціальний захист та соціальне забезпечення населення.
Рівень малозабезпеченості мусить відповідати реальному прожитковому мінімуму.
3ахист материнства та дітей в сучасних умовах є не просто моральним обов"язком держави, а запорукою її подальшого повноцінного існування.
Зелені вважають, що охорона здоров"я, освіта, фундаментальна наука і культура ніколи не можуть бути переведені на повну самоокупність. Вони лише частково можуть регулюватись ринковими механізмами. Екологічна культура є складовою культурного надбання сучасної людини і запорукою виживання суспільства в цілому.
Високий освітній і культурний рівень населення сприяє формуванню громадянської відповідальності і активності, адекватних життєвих стандартів і раціональних способів забезпечення життєвих потреб, зміцнює престиж і конкурентоздатність держави у різних вимірах. 3міцнення демократичних і гуманістичних засад, перехід до екологічно збалансованого (еко-стійкого) розвитку, сприйняття нових цінностей унеможливлюються за низького культурно-освітнього рівня.
Зелені виступають за розробку та впровадження державних програм соціально-екологічної просвіти та духовного відродження.
Зелені обстоюють розвиток національних культур на засадах співіснування і взаємозбагачення. Мультикультурність - характерна особливість сучасної цивілізації. Національні культурні цінності складають, в сукупності, світову культуру. 3агроза уніфікації культурного середовища, втрати національної ідентичності в наднаціональному конґломераті є реальною і масштабною з огляду на глобальні інтеграційні процеси, що виявили себе у другій половині ХХ сторіччя.
<< Назад