Краса врятує світ

Часто, дивлячись на наші дворі, завалені залишками людської діяльності, згадуєш поетичні рядки: «Все меньше окружающей природы, Все больше окружающей среды» або «Не насыщая пищей чрево, Жует себя XX век, И губит, губит жизни древо, Как беспощадный дровосек».

Є від чого впасти у смуток!
Але виявляється є ще надія і називається вона - Полісся.
Поїдьте у Сарни, звідти доберетесь потягом до Антонівки, а від Антонівки потягом- «кукушкой» відправляйтесь до Островська. А тут онімієте від захвату, ви побачите три найчистіших озера, це неперевершено, скупавшись у гліцериновій воді, спробуйте ухи та смаженої рибки – і переконайтесь, що життя може бути привабливим.
Біля вогнища за розмовою (куди ж без політики?!) поскаржимся на те, що немає у нас поки що розуміння справжніх життєвих цінностей. Хіба у Швейцарії чи в іншій європейській країні пройшли б ми повз таку красу? А вона, як стверджував класик, врятує світ.
Зелені приїзджайте в Островськ і, перефразуючи Буніна, скажіть, що представши перед Господом, ви згадаєте цю незайману природу, яку деколи псують місцеві, вдягнені не по формі, йдучи в магазин. І їм же буде комфортніше, а що до нас – краще гір можуть бути лише гори? Неправда, є ж ще ліс, вода, дружня розмова і вражень та спогадів на цілий рік.

P.S. На ці рядки наштовхнув авторів похід українським поліссям, в якому взяли участь лікарі та вчителі, члени Рівненської обласної організації Партії Зелених України в рамках програми розвитку зеленого туризму. (Під час походу ніхто не постраждав, природа збитків не зазнала, а це головне…)

Переглядів: 535